корм

1) (для людей и животн.) корм, покорм, прокорм (-му), (питание) пожива, поживок (- вку), поживність (-ности), (кормля) годівля, (преим. о людях: продовольствие) харч (-чи, ж. р. и редко -чу, м. р.), харчі (-чів), (пища) їжа; (фураж: солома, трава, сено) паша, (зерновой) обрік (-року), (на зиму для скота) зимівля; (для плотоядных животных ещё) жир (-ру), (для зверей) звіроядина. [Нещасному вовкові не послав бог корму (Рудч.). Мусить пташка малесенька дбати, де-б під снігом поживку шукати (Л. Укр.). Подивіться, чи там є собакам яка харч (Звин.). Я ще не тобі на жир (Рудан.)]. Подножный корм - паша, випас (-су). Пускать на подножный корм - пускати на пашу, на попасання, на попас;

2) (действие) - см. Кормление 1;

3) (стар.: прокормление) харчування, прохарчування, годівля, кормівля; (содержание) удержання, утримання, (вм. жалованья) годівля. Посадить кого на корм - посадити кого на годівлю, настановити кого на поживну посаду; срвн. Кормление 2.

* * *

1) (для животных) корм, -у

2) (пища для людей, продовольствие) харчі́, -чі́в, харч, -і и -у

3) (действие) годува́ння, годі́вля; годува́ння; харчува́ння